Релігія Вірменії

Старовірменська язичницька релігія — традиційна релігія вірмен, тісно пов'язана з вірменською міфологією. Вірменська міфологія або Діцабануцюн — засновані на комплексі протоіндоевропейских вірувань релігійні погляди і культи стародавніх вірменів, які існували до офіційного прийняття в 301 році за царя Трдат III християнства як державної релігії. Вірменська міфологія відноситься до системи найдавніших уявлень предків сучасних індоєвропейських народів.

Старовірменська релігійна система об'єднувала в собі елементи деїзму, монізму, монотеїзму і монолатрії.

Пантеон вірменських богів порівнювалися з античними богами:

• Арамазд — з Зевсом,
• Анаіт — з Артемідою,
• Ваагн — з Гераклом,
• Астхік — з Афродітою,
• Нане — з Афіною,
• Міхр — з Гефестом,
• Тир — з Аполлоном або Гермесом.

Щоб зрозуміти значення християнства для Вірменії, важливо згадати слова полководця святого Вартана Маміконяна — "Ворог думає, що Християнство для нас це тільки одяг, але він побачить, що не можна змінити колір своєї шкіри."

Християнство вперше з'явилося у Вірменії в I ст. разом із Апостолами Фаддеєм і Варфоломієм, а в II-III ст. вчення Христа набуло значного поширення в країні. Однак, християни піддавалися гонінням із боку язичницького суспільства: одними з найбільш шанованих у Вірменії вважаються святі Рипсіме і Гаяне, замучені царем-язичником. Проповідник Християнства — святий Григорій Просвітитель був заточений царем Трдатом III у темницю біля підніжжя гори Арарат (Хор Вирап) і, за переказами, провів там 13 років: він вижив завдяки жінці, яка приносила йому їжу і питво. Всі ці роки святий Григорій щиро молився і його молитви були почуті Господом. Коли цар Трдат збожеволів, святий Григорій зумів вилікувати його і цар оголосив про прийняття країною християнства. Так, в 301 році Вірменія стала першою країною, яка прийняла християнство як державну релігію.

Велика частина населення Вірменії є християнами — послідовниками Вірменської апостольської церкви.

Завдяки проповідям св. Григорія Просвітителя (302-326) — по імені якого Вірменська Апостольська Церква часто іменується Вірмено-Григоріанською.

Переказ оповідає про те, що св. Григорію було видіння: Христос із німбом сходить з небес і золотим молотом вказує місце, де повинна бути споруджена перша вірменська церква. Саме тому побудований тут храм, що став кафедральним, був названий Ечміадзіном, що на вірменській мові означає «Зійшов Єдинородний», тобто Ісус Христос. Вже більше 1700 років Ечміадзін є центром Вірменської Церкви — серцем вірменського народу. Тут знаходиться Престол Матері-Церкви і резиденція Католикоса всіх вірмен.

Вірменська церква стала головною консолідуючою силою вірменського народу: церкви і монастирі стали головними центрами культури, освіти, писемності.

В опублікованих даних перепису населення Вірменії 2011 року 92,6% населення країни належать до Вірменської апостольської церкви, 1,0% населення відносяться до протестантської Вірменської євангелистської церкви, 0,5% належать до Вірменської католицької церкви, 0,25% православних, 0,1% відносяться до духовно-християнської деномінації молокани.

Главою Вірменської Апостольської Церкви є Верховний Патріарх і Католікос усіх вірмен (в даний час - Гарегін II), чия постійна резиденція знаходиться в Ечміадзіні. Його також називають Верховним Патріархом і Католікосом Араратського Загальнонаціонального Престолу Церкви-Матері. Він верховний духовний глава всіх віруючих вірмен, хранитель і захисник віри Вірменської Церкви, її богослужбових обрядів, канонів, традицій і єдності. У канонічних межах він наділений усією повнотою влади в управлінні Вірменської Церквою.

Головні православні свята у Вірменії

• 6 січня Різдво
• 27 січня День святого Саркіса
• 25 березня Цахказард (Вхід Господній в Єрусалим)
• Великдень. Світле Христове Воскресіння
• 98 день після Великодня Вардавар
• 12 серпня Успіння Пресвятої Богородиці.