Визначні пам'ятки Угорщини

Середньовічні замки і фортеці

Більшість путівників по Угорщині стверджують, що на території цієї дивовижної країни розташовані понад чотири тисячі історичних об'єктів, історія яких налічує багато століть. Це й не дивно, адже першими свої укріплені пункти і фортеці тут почали будувати стародавні римляни. Наприклад, Вишеградська фортеця. Вона по праву може очолити топ найвідоміших і стародавніх угорських фортифікаційних споруд.

Археологічні дослідження підтверджують, що місце, на якому знаходиться сучасне місто Вишеград, ніколи не пустувало протягом багатьох століть, починаючи з епохи давньоримських військових походів і зміцнення північно-західних кордонів Римської імперії. Фортеця пережила багато навал і облог, захищаючи угорську землю, і від татарської навали, і від турецьких завойовників.

Сьогодні Вишеградська фортеця – це не тільки унікальний пам'ятник військово-оборонного зодчества, а й палацової архітектури. Крім значної кріпосної цитаделі, розташованої на правому березі Дунаю, до нього відносяться верхній і нижній замки, також і королівський палац, – у кінці XV-го століття в фортеці розташовувалася резиденція легендарного угорського короля Матвея Корвіна. Колись, в епоху розквіту фортеці про пишність і красу «Мармурового» палацу ходили легенди. Але після завоювання Угорщини турками, він був повністю зруйнований, і частково відновлений тільки в ХХ-му столітті.

Найбільше пощастило вежі «Соломона», що розташована нижче всіх монументальних споруд замкової гори біля самого берега річки. Вона дійшла до наших днів майже без змін. За легендою, в вежі був заточений король Соломон – реальний історичний персонаж, а не біблійний цар. Звідси і назва вежі. До речі, угорський Соломон був сином Анастасії – доньки славнозвісного київського князя Ярослава Мудрого. 

Фортеця Шюмег розташована на пагорбі висотою 275 метрів над однойменним угорським містечком. Перші укріплення тут з'явилися ще в XI-му столітті, а справжню військову славу фортеця знайшла в епоху монгольських і турецьких завоювань. У тому, що фортецю Шюмег не змогли захопити ні багатотисячні орди Бату-хана, ні не менше численні війська Османської імперії – можна переконатися на власні очі навіть тепер. Досить піднятися на пагорб по старовинній середньовічній дорозі й увійти в кріпосні ворота. Ширина кріпосної стіни вражає навіть зараз, а з висоти кріпосних стін відкриваються розкішні краєвиди на місто і долину. Щоліта під стінами фортеці Шюмег проводяться фестивалі-реконструкції середньовічного життя, під час яких не тільки можна побачити лицарів у повному бойовому обладунку, але і скуштувати страви середньовічної кухні.

Славний замок Егер – національна гордість угорського народу. Тут, в 1552-му році, стійкі захисники цитаделі дали відсіч 40-тисячній армії турецьких загарбників. Тридцять три дні тривала облога фортеці Егер, але геройський гарнізон встояв, а його комендант став національним героєм Угорщини. У наші дні на території фортеці розташований музей імені Іштвана Добо, де можна відвідати могилу героя, а також оглянути експонати, що належать захисникам замку. На другому поверсі музею представлені художні твори – в основному полотна угорських, італійських і голландських живописців. Якщо ви будете подорожувати по Угорщині в жовтні, – обов'язково відвідайте Егер. Тут в ці дні проходить фестиваль «Дні Егерської фортеці».

На кордоні з Сербією в найзахіднішому угорському місті Шиклош розташований однойменний дивовижний середньовічний замок Шиклош, побудований e кінці XIII-го століття. Як і годиться, в замок можна потрапити, пройшовши через відкидний фортечний міст і ворота, прикрашені гербами старовинного аристократичного роду Баттяні. За фортечною стіною, що чудово збереглася з часів турецької навали, розташована готична каплиця кінця XV-го століття і мечеть, що нагадує про турецьке панування. Парадокс історії! Замок Шиклош не брав участі в кровопролитних битвах, і навіть уславився як зачарований, оскільки пройшов крізь бурхливі води угорської історії цілим і неушкодженим – на радість сучасним туристам.

Озера Угорщини

Унікальне озеро Балатон входить в число найкращих і популярних туристичних центрів країни. Це найбільше прісноводне озеро в Центральній Європі, воно розташоване на заході Угорщини і займає площу 594 квадратних кілометрів.

На озеро Балатон їдуть відпочивати туристи з усіх куточків Європи і світу. На його берегах розташовані безліч курортних містечок, які мають чудово розвинену курортну інфраструктуру.

Влітку озеро Балатон дуже популярне серед любителів пляжного відпочинку. І це не дивно, адже це диво природи ще називають «Угорським морем», а все південне узбережжя озера – від містечка Балатонберень до містечка Балатонлелль – це безперервний піщаний пляж. Тільки в містечку Шиофок пляжна смуга простяглася на 17 кілометрів. Шиофок – це ще й столиця тусовочного курортного життя. За кількістю клубів, барів і танцполів, що працюють цілодобово, містечко посідає перше місце на курорті.

Півдню анітрохи не поступається в популярності і північне узбережжя озера. Тут пальму першості багато років утримує місто Кестхей. Крім ідеальних і комфортабельних пляжів, дуже зручних для відпочинку з дітьми, містечко славиться своїми визначними пам'ятками, наприклад, легендарний замок Фештеич. Любителі відпочинку на лоні первозданної природи вибирають півострів Тихань, а для тих, хто вважає за краще поєднувати відпочинок із оздоровчими процедурами – прекрасно підійде бальнеологічний курорт Балатонфельдвар. Тут знаходиться широко відомий в країні і за її межами кардіологічний санаторій.

Термальне озеро Хевіз – єдине в Європі придатне для купання водойма з біологічно активною водою, що надходить в нього з підводних радонових джерел. Цікаво, що, незважаючи на його чималі розміри (площа – 48 000 квадратних метрів, глибина – 38 метрів), вода в озері Хевіз оновлюється кожні три дні. З цієї ж причини в озері можна купатися цілий рік. Влітку температура озерної води досягає до +38° С, взимку – не опускається нижче +22. Але це не найунікальніша її особливість.

Вода озера Хевіз має рідкісний мінеральний склад, здатний благотворно впливати на організм людини, дозволяючи не тільки поліпшити здоров'я, але також вилікувати багато захворювань. На основі радонової води і придонних грязей озера Хевіз в місцевих лікарнях та оздоровчих центрах розроблені й ефективно застосовуються програми для лікування захворювань кістково-м'язової, периферичної нервової систем, шлунково-кишкового тракту, гінекологічних захворювань, хвороб ЛОР-органів і багато інших.

Але не тільки бальнеологічними ресурсами славиться озеро Хевіз. Любителі історії та пам'яток отримають справжню насолоду від відпочинку на його берегах. Наприклад, тільки в околицях озера розташовані мальовничі руїни середньовічних фортець Шюмег і Сіглігет.

Історичний центр міста Шопрон

Історичний центр невеликого міста Шопрон по праву називають музеєм під відкритим небом. Мандрівника, який вперше відвідує вузькі і тихі вулички старого міста, вражає його відстороненість і непричетність до напружених ритмів сучасного життя. Здається, що місто разом із його населенням випало з часу, навічно зберігши атмосферу середньовічної епохи. Особливо це відчутно на головній площі Старого міста. Домінантною будовою якої є старовинна Пожежна вежа, колись служила північними воротами міста. Вежу збудували в XIV-му столітті, і до цих пір вона вище всіх міських будівель історичного центру. З її оглядового майданчика, розташованого на шістдесятиметровій висоті, відкривається чудовий панорамний вид на все місто, а в підвалах вежі розмістив свої експозиції історичний міський музей.

Поруч із Пожежної вежею знаходиться католицький храм XIII-го століття, зведений за проектом архітектора Хенріка Гейшела, – місце коронації трьох угорських королів. За ним розташовані знаменитий будинок Гамбрінуса, побудований у 1422 році за наказом короля Сигізмунда II, і старовинний особняк – будинок Шторно, в стінах якого зберігаються унікальні колекції предметів культу, вітражів, а також скляних і фарфорових виробів, зібраних колишнім господарем особняка.

Втім, щоб перерахувати всі раритетні будівлі і музейні експозиції Старого міста не вистачить ні місця, ні часу. Тим більше, що варті уваги пам'ятки в Шопроні зустрічаються не тільки в історичному центрі, а й за його межами. Наприклад, на площі Сечені або за межами міста. У 20 кілометрах від Шопрона, в містечку Фертед, знаходиться видатна пам'ятка угорської барокової архітектури – палац Естерхазі.

Гора Вархель або Замковий пагорб

Історичний центр району Буда або Замкова гора – вихідний пункт всіх екскурсійних маршрутів по місту Будапешт. По суті, тут, власне, і почалася історія столиці Угорщини з побудови замку Буди або Будайського замку.

З тих пір минуло сім століть і тепер на пагорбі Вархель розкинувся один із кращих в Європі палацових комплексів, включених, між іншим, ЮНЕСКО до списку Всесвітньої спадщини людства.

Сьогодні на Замковий пагорб ведуть багато доріг, але наймальовничіша – одна. Це фунікулер Будайського замку, що з'явився в Будапешті в 1870-му році. Фунікулер стартує на площі Адама Кларка і протягом 3-х хвилин піднімає на гору, звідки відкривається розкішний краєвид на місто і домінантну будівлю Будапешта, його візитну картку – Віденський Парламент.

Види, дійсно, відкриваються незабутні, так що перед тим, як почати оглядову екскурсію по Будайському пагорбу, займіться селфі (на тлі Віденського парламенту, звичайно). Поспішати не слід, навіть якщо у вас усього кілька годин на огляд. Коли ви вже потрапили на Замкову гору, то побачите левову частку всіх знакових пам'яток Будапешта.

Наприклад: офіційну резиденцію Президента Угорщини – палац Шандора (всередину вас, звичайно ж, не пустять, але якщо пощастить, то побачите зміну почесної варти); Чумну колону на площі Святої Трійці і там же – будівля старої Ратуші, будівлі XVIII-го століття; Рибальський бастіон, побудований у кінці XIX-го століття на місці стародавньої фортечної стіни; найвідоміший католицький собор Угорщини – Будайську церкву Богородиці або церкву Матяша (до речі, Рибальський бастіон був побудований як архітектурне обрамлення цієї шанованої християнської святині), а також вежу Марії Магдалини, єдине свідоцтво про францисканську церкву XIII-го століття, що колись тут розташовувалася.

Тут можна трохи перевести подих – адже попереду у вас ще огляд фонтану «Полювання короля Матяша» (не забудьте кинути в воду монетку) і Королівського палацу, вперше побудованого на пагорбі в XIII-му столітті, а потім тричі зруйнованого і відновленого знову.

Ну, і «на закуску можна залишити» відвідування секретної лікарні, бомбосховища, ядерного бункера і лабіринта Будайської фортеці, що йде вглиб пагорба на шість кілометрів.

Проспект Андраши

Будайський палац – не єдиний об'єкт Будапешта, включений у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Такої ж честі, і цілком обґрунтовано, удостоєна і головна вулична артерія столиці – проспект Андраши, що з'єднує Міський парк, площу Героїв та площу Ференца Деака, на якій обов'язково потрібно оглянути палац «Анкер» (будівля страхової компанії XIX-го століття) і Музей метро, що з'явився в Будапешті в 1896-му році (під площею, в колишньому тунелі стоять перші вагони тієї легендарної пори підземних залізничних сполучень).

На «Єлисейських полях Будапешта», так ще називають проспект Андраши, розташовані: Університет образотворчих мистецтв, музична Академія і Угорський державний оперний театр. Цікаво, що Будапешт один час активно змагався з Віднем за звання Культурної столиці Старої Європи. До речі, велична будівля УДОТ – видатний представник стилю неоренесанс, за рівнем акустики поступається тільки Паризькій опері і Ла Скала.

Міські парки Будапешта

Будапешт – унікальна столиця сучасної європейської країни, буквально на третину покрита парками, скверами, алеями та іншими зеленими насадженнями. Але, як стверджують самі будапештці, левова частина всіх паркових територій знаходиться в районі Буда. Наприклад, парк на горі Геллерт – дивовижний зразок садово-паркового мистецтва і найулюбленіше місце відпочинку і прогулянок городян і гостей угорської столиці. Гору Геллерт, крім паркових алей і колумбаріїв, прикрашає кріпосна цитадель, побудована в 1851-му році, звідки відкриваються більш ніж розкішні краєвиди на вісім мостів через Дунай.

У Будапешті також є (і варто зазначити, що досить великий) острів Магріт на ріці Дунай повністю відведений під парк. Тож не дивно, що статус «таке розбазарювання міської території» отримало центральний. Втім, цьому сприяла і історія заселення острова. За часів татаро-монгольської навали на острові розташовувався домініканський монастир, в який заслав свою доньку (проти її волі, як кажуть) засновник Будапешта – король Бела IV. Але як би там не було, в наші дні, всім хто потрапляє на острів Магрит щастить набагато більше ніж дівчині, яка подарувала цьому мальовничому місцю своє гарне ім'я. У парку, уздовж його берегів, прокладена велосипедна доріжка, а з боку району Буда розташовані: міні-зоопарк, басейн олімпійського розміру і бювети з термальною водою. Центр острова-парку Магрит прикрашає елегантна водонапірна вежа-оглядовий майданчик епохи ар-нуво, а на півночі можна зняти номер в острівному готелі, якщо плануєш провести в парку не один день, а два або три.

Парк Варошлигет, історія якого веде свій початок від середини XVIII-го століття, коли тут осушили болото і посадили перші дерева, які, в свою чергу, дали початок парку в англійському стилі, який виник тут через ще сто років. Із тих пір багато справжньої води і років сплило, а парк Варошлигет як і раніше парк, хоч і обріс за минуле століття елементами не зовсім ландшафтного дизайну. Ми, звичайно ж, не ботанічний сад і зоопарк маємо на увазі. Де ж ще, як не в парку, іншими словами, саду – екзотичним рослинам цвісти, а бегемотам і левам проживати? Ми натякаємо на Музей образотворчих мистецтв Будапешта, купальню або лазні Сечені (вода в які, до речі сказати, подається з термального джерела), а також детально описаний нами в статті «Пам'ятки Будапешта» – замок Вайдахуняд. Що ж, для повного огляду не вистачає тільки трохи сказати про плани, які будуює влада Будапешта з приводу парку Варошлигет. Одні кажуть, що сюди з Буди збираються переносити Національну Галерею, інші пліткують, що тут пропишуть музей Сучасного мистецтва Будапешта, треті розповідають ніби музеї Музики і Фотографії, а також Архітектурний музей – вже збирають валізи (тобто свої експозиції), щоб переїхати сюди.

Не знаємо чи відомий вам композитор Вінченцо Белліні, але в Будапешті зараз його знає кожен другий городянин або знав в далекому 1840-му році, коли в місті гастролював італійський Національний театр, а одна з актрис трупи заспівала в парку арію з опери «Норма», яке, тобто дерево, так і стали після цього називати «дерево Норми», що по-угорськи звучить і вимовляється, як «нормафа». Сьогодні Нормафа, тобто парк, – одне з найулюбленіших місць розваг і відпочинку. Ще б пак, адже перші кав'ярні під деревами цього парку були побудовані в перших роках минулого століття. До речі, про раритети. Будете відпочивати в парку Нормафа з дітьми – обов'язково поведіть своїх малюків на Піонерську залізницю. Чому – піонерську? Тому що дорогу цю обслуговують теж діти, тобто і пасажири і залізничники тут від 11-ти до 14-ти років (крім машиніста і начальника станції, звичайно).